Гулянка что это такое
Значение слова «гулянка»
Источник (печатная версия): Словарь русского языка: В 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М.: Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999; (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека
Гулянка (лодка) — тип лодки, использующийся в среднем и нижнем Поволжье.
Гулянка (Житомирская область) — село на Украине, в Коростенском районе Житомирской области.
ГУЛЯ’НКА, и, ж. (простореч.). 1. Небольшая пирушка, прогулка. По случаю праздника устроили гулянку. 2. Свободное от работы время, досуг. Сейчас некогда, вот на гулянке сделаю!
Источник: «Толковый словарь русского языка» под редакцией Д. Н. Ушакова (1935-1940); (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека
гуля́нка
1. перен. пирушка, попойка, кутёж ◆ Кончай работу, айда на гулянку!
Делаем Карту слов лучше вместе
Привет! Меня зовут Лампобот, я компьютерная программа, которая помогает делать Карту слов. Я отлично умею считать, но пока плохо понимаю, как устроен ваш мир. Помоги мне разобраться!
Спасибо! Я стал чуточку лучше понимать мир эмоций.
Вопрос: беломраморный — это что-то нейтральное, положительное или отрицательное?
ГУЛЯНКА
Смотреть что такое «ГУЛЯНКА» в других словарях:
гулянка — См … Словарь синонимов
ГУЛЯНКА — ГУЛЯНКА, гулянки, жен. (прост.). 1. Небольшая пирушка, прогулка. По случаю праздника устроили гулянку. 2. Свободное от работы время, досуг. Сейчас некогда, вот на гулянке сделаю! Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Гулянка — В Викисловаре есть статья «гулянка» Гулянка: Гулянка (лодка) тип лодки, использующийся в среднем и нижнем Поволжье … Википедия
Гулянка — ж. разг. 1. Веселое времяпрепровождение в компании. 2. Пирушка, попойка, кутёж. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
гулянка — гулянка, гулянки, гулянки, гулянок, гулянке, гулянкам, гулянку, гулянки, гулянкой, гулянкою, гулянками, гулянке, гулянках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ГУЛЯНКА — С гулянки. Пск. Без сватовства и согласия родителей (выйти замуж). СПП 2001, 34. Вдариться (пойти, пуститься) в гулянку. Арх. Начать вести праздную, разгульную жизнь. АОС 10, 145. Покатиться (пойти) за гулянкой. Арх. То же, что вдариться в… … Большой словарь русских поговорок
гулянка — гул янка, и, род. п. мн. ч. нок … Русский орфографический словарь
гулянка — (1 ж); мн. гуля/нки, Р. гуля/нок … Орфографический словарь русского языка
гулянка — и, ж., розм. 1) Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу. 2) Місце для гуляння, розваг. 3) Частування запрошених гостей, перев. з розвагами. 4) рідко. Ходіння чи поїздка куди небудь для відпочинку, розваги. 5) рідко. Гра в що небудь … Український тлумачний словник
гулянка — и; мн. род. нок, дат. нкам; ж. Разг. 1. Весёлое времяпрепровождение на открытом воздухе (с песнями, танцами, народными забавами). Вечерние, деревенские гулянки. Всё по гулянкам ходишь? (неодобр.). У него одна г. на уме. 2. Пирушка, попойка; кутёж … Энциклопедический словарь
ГУЛЯНКА
гулянка ж. разг. 1) То же, что: гуляние (2). 2) перен. Пирушка, попойка, кутеж.
гулянка
ж. разг.
outing, party
БЕНКЕ́Т (БАНКЕ́Т) (урочистий, багатолюдний обід, сніданок, вечеря на честь кого-, чого-небудь), У́ЧТА заст., уроч., ПИР заст. — Чудово, чудово, — похвалив Степан Антонович. — Такого бенкету не знала вся історія дипломатії (С. Журахович); Юзині родичі не жалували коштів на учту, на ушанування 16-літніх роковин дочки-одиначки (Леся Українка); На честь мужів новгородських, на славу синів Ярополка, Олега й Володимира, що сідали на столи кожен у землі своїй, князь Святослав велів зробити пир великий (С. Скляренко). — Пор. 2. гу́ля́нка.
ВЕЧОРНИ́ЦІ (восени та взимку — вечірні зібрання сільської молоді, де поряд із розвагами в будні виконується ручна робота), ВЕЧІ́РКИ, ДО́СВІТКИ (з вечора до світанку); ВЕЧОРИ́НА діал. (дівич-вечір). На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде (Г. Квітка-Основ’яненко); У діда дочка і в баби дочка. Так вони ходили на вечірки (Словник Б. Грінченка); Де досвітки, де вечорниці, Або весілля де було. То тут троянці і вродились (І. Котляревський). — Пор. 1. гу́ля́нка.
ГРА (розважальне заняття), ЗАБА́ВА, ЗА́БАВКА, ГРИ́ЩЕ перев. мн., І́ГРАШКА рідше, ГУ́ЛЯ́НКА рідше, І́ГРИЩЕ заст. Я часто заставала їх за розмовою або за якоюсь дитячою грою (Леся Українка); Незчулася (Василина), як десять літ пройшло від дитячих забав та грищ (І. Цюпа); Дітки молодії граються, всякі собі забавки та жарти вигадують (Ганна Барвінок); Як повернуло Івасеві на шістнадцятий рік, то він зовсім покинув іграшки в бої (Панас Мирний); Несподівано зав’язується гулянка у «верха» (С. Васильченко); Об’єднавши дітей цілого будинку, він вигадував усе нові й нові ігрища (Г. Епік).
ГУ́ЛЬБИЩЕ (місце для гулянок, розваг), ГУ́ЛЯ́НКА, ВУ́ЛИЦЯ заст. (у селі); ГРИ́ЩЕ, І́ГРИЩЕ (перев. для ігор). По всьому саду назбудували гульбищ, печер, халабуд і усяких панських витребеньок (О. Стороженко); — Я мерщій вирвалась від неї і чимдуж помчалася своїх на гулянці доганяти (Панас Мирний); Де збіжаться дівчата на вулиці або на могилі пустують, — Орлиха тут і вродилась, прислухається, придивляється (Марко Вовчок); На одшибі од села було ігрище, челядь гомоніла, співала, сміялася.. Що то за гуляння на тім грищі було превеселе! (Марко Вовчок).
ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕ перев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕ розм., ГУЛЬБА́ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., І́ГРИЩЕ заст.; МУЗИ́КИ (у супроводі музик); ВУ́ЛИЦЯ заст. (молодіжні розваги в селі). Грала музика, скликала молодь на гулянку (О. Копиленко); На луках зарані збиралася хіба ж така забава! Та коли ж і відпочити молоді, як не в святковий день? (С. Чорнобривець). — Матимеш час, то виходь до річки на гуляння (А. Шиян); Не ходила на грища, на вечорниці, як і побільшала, бо парубки сміялись з рябої Оксани (Л. Яновська); (Терень:) У чому річ? Що за гульбище? (Прядка:) Та от лекції немає, ну, народ.. розважається (І. Микитенко); Скоро лише гульба розпочалася, пересунувся він незамітно до Докії (О. Кобилянська); Дівчата й парубій повіялись десь на гульню (Грицько Григоренко); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Петрусь за шапку да і гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); Вербівська молодь у літні святкові дні навіть під час жнив збиралась на гулі коло ставу (А. Іщук); Коби борше до неділі, підемо на гульки (коломийка); За мною Хлопці на ігрищах ходять юрбою (Я. Щоголів); Якби мені Черевики, То пішла б я на музики (Т. Шевченко); Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький). — Пор. вечорни́ці.
ГУ́ЛЯ́НКА розм. (частування запрошених гостей, перев. з розвагами), ГОСТИ́НА розм., ГУ́ЛЬБИЩЕ підсил. розм., ГУЛЬБА́ підсил. розм., ГУЛЬНЯ́ підсил. розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., БЕ́СІДА заст.; ВЕ́ЧІР, ВЕЧІ́РКА (увечері); ВИ́ПИВКА розм., ВИПИВА́ЧКА фам. (з алкогольними напоями); ПИЯ́ТИКА розм., П’Я́НКА розм. (з надмірним уживанням міцних напоїв). Скромна вечеря перетворювалася в добрячу гулянку (Григорій Тютюнник); Жовніри.. справляли гулянки та випивачки (І. Нечуй-Левицький); Тепер гостина кінчилася, і пані виділа, що її гості зовсім вдоволені (І. Франко); В хаті цієї ночі ішло гульбище — офіцери обмивали чин, щойно одержаний одним із їхньої компанії (О. Гончар); Гостей-гостей наїхало. Гульба точилась до самого світу (Марко Вовчок); У Параски щодня гульня, щодня бенкет (Панас Мирний); Нещасливий, Хто скупиться І боїться погуляння! (А. Кримський); Гулі оберталися на пир під час чуми (П. Панч); Їм стало якось моторошно, коли почули в однім слові, яка сума пішла на їх тринедільні гульки (І. Франко); На бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування (М. Стельмах); Вечір закінчився танцями (Панас Мирний); Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів, танцювала до світа (І. Нечуй-Левицький); До ранку тривала пиятика й танці (З. Тулуб); — Ми будемо суворо боротися проти всякого хуліганства, картярства, п’янок (І. Микитенко). — Пор. бенке́т.
ПРОГУ́ЛЯНКА (ходіння або катання для відпочинку, розваги), ГУЛЯ́ННЯ, ПРОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛЯНКА розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПРОХІ́ДКА (ПРОХО́ДКА) розм., ПРОГУ́ЛЬКА заст., ПРОМА́ШКА заст., жарт., ПРОМЕНА́Д заст., жарт., ПРОХІ́Д діал., СПАЦІР (СПАЦЕ́РА) діал.; ПРОЇ́ЗДКА заст. (звичайно на конях); ПІКНІ́К, ВИ́ЛАЗКА розм. (розважальна прогулянка компанією на лоні природи, звичайно із закускою); МОЦІО́Н (на повітрі для відпочинку, лікування). У неділю було призначено прогулянку на лижах (О. Донченко); — Поведемо їх гуляти над море. Посадимо вкупці в човен та повеземо на море на прогуляння (І. Нечуй-Левицький); Петрусь за шапку да й гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу; співаємо собі, пустуємо (Марко Вовчок); Добра частина людей з міста зіходилася вечорами на прохідку в той садок (Б. Грінченко); Одпочивши по обіді, монопольщик узяв палицю й пішов на проходку (С. Васильченко); Ніколи не виходила вона з дому так часто й не барилась так довго по прогульках (О. Кобилянська); — Але оце ми зробили добру промашку по Києві! Я виголодавсь, не знаю й як! (І. Нечуй-Левицький); Почали з’являтись дозвільні люди на променаді (Олена Пчілка); Надворі йде дощ, в інтервалах межи дощем ми ходимо на прохід (Леся Українка); — Приходить неділя. всі (вояки) йдуть на спацір (Лесь Мартович); Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить (пісня); Комітет, зложений з кращих членів нашого товариства, уряджує прощальну проїздку саньми в честь Дори (О. Кобилянська); Наукова станція була влаштувала на острові свій пікнік на День Перемоги (О. Гончар); Ходіть цілий день по чистому повітрю, майте моціон (А. Кримський).
ГУЛЯНКА
Смотреть что такое «ГУЛЯНКА» в других словарях:
гулянка — См … Словарь синонимов
ГУЛЯНКА — ГУЛЯНКА, и, жен. (прост.). Небольшая пирушка или весёлое времяпрепровождение в компании. Пойти на гулянку. Прийти с гулянки. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Гулянка — В Викисловаре есть статья «гулянка» Гулянка: Гулянка (лодка) тип лодки, использующийся в среднем и нижнем Поволжье … Википедия
Гулянка — ж. разг. 1. Веселое времяпрепровождение в компании. 2. Пирушка, попойка, кутёж. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
гулянка — гулянка, гулянки, гулянки, гулянок, гулянке, гулянкам, гулянку, гулянки, гулянкой, гулянкою, гулянками, гулянке, гулянках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ГУЛЯНКА — С гулянки. Пск. Без сватовства и согласия родителей (выйти замуж). СПП 2001, 34. Вдариться (пойти, пуститься) в гулянку. Арх. Начать вести праздную, разгульную жизнь. АОС 10, 145. Покатиться (пойти) за гулянкой. Арх. То же, что вдариться в… … Большой словарь русских поговорок
гулянка — гул янка, и, род. п. мн. ч. нок … Русский орфографический словарь
гулянка — (1 ж); мн. гуля/нки, Р. гуля/нок … Орфографический словарь русского языка
гулянка — и, ж., розм. 1) Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу. 2) Місце для гуляння, розваг. 3) Частування запрошених гостей, перев. з розвагами. 4) рідко. Ходіння чи поїздка куди небудь для відпочинку, розваги. 5) рідко. Гра в що небудь … Український тлумачний словник
гулянка — и; мн. род. нок, дат. нкам; ж. Разг. 1. Весёлое времяпрепровождение на открытом воздухе (с песнями, танцами, народными забавами). Вечерние, деревенские гулянки. Всё по гулянкам ходишь? (неодобр.). У него одна г. на уме. 2. Пирушка, попойка; кутёж … Энциклопедический словарь