Что означает слово поволоки
ПОВОЛОКА
Смотреть что такое «ПОВОЛОКА» в других словарях:
поволока — флер, завеса, покров, пелена, дымка, вуаль, полог Словарь русских синонимов. поволока см. пелена Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
поволока — (неправильно поволока). Встречается в выражении с поволокою глаза … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ПОВОЛОКА — ПОВОЛОКА, и, жен. Лёгкая пелена, дымка (в 1 знач.). Туманная п. Глаза с поволокой (о затуманенном или томном взгляде). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Поволока — см. Соцветие … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Поволока — ж. 1. Легкая пелена, дымка, застилающая что либо. 2. Легкая пелена, пленка, застилающая глаз; помутнение. 3. Черточки на снегу, оставляемые лапой зверя, идущие по направлению следа (в речи охотников). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
поволока — поволока, поволоки, поволоки, поволок, поволоке, поволокам, поволоку, поволоки, поволокой, поволокою, поволоками, поволоке, поволоках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
поволока — Искон. Преф. образование от волока < общеслав. *velka (e перед твердым l > о, ol > оло), производного от *velkti > волочь (из ст. сл. влечь). Того же происхождения, что оболочка, облако, заволакивать, волочить, наволочка … Этимологический словарь русского языка
поволока — ПОВОЛОК|А (1*), Ы с. Покрытие, переплет (книги): аще стѧжеши книгы не ѹкраси и(х) поволокою. (τὸ ἔνδυμα) ПНЧ к. XIV, 97г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
поволока — повол ока, и … Русский орфографический словарь
поволока — (1 ж) … Орфографический словарь русского языка
Значение слова «поволока»
Источник (печатная версия): Словарь русского языка: В 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М.: Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999; (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека
ПОВОЛО’КА, и, мн. нет, ж. Преимущ. в выражении:
Источник: «Толковый словарь русского языка» под редакцией Д. Н. Ушакова (1935-1940); (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека
поволо́ка
1. легкая пелена, дымка, застилающая что-либо ◆ Перепада́ющий снежок крыл небо тусклой, ласковой поволокой. Шолохов, «Тихий Дон», 1928-1940 г. (цитата из НКРЯ) ◆ Окно давно не бывало покрыто поволокой лилового румянца, ибо приближалась весна. Набоков, «Соглядатай», 1930 г. (цитата из НКРЯ)
2. легкая пелена, плёнка, застилающая глаз; помутнение ◆ На висках её, у гладко причесанных черных волос, глянцеви́тел пот, масленой нездоровой поволокой подёрнулись глаза. Шолохов, «Тихий Дон», 1928-1940 г. (цитата из НКРЯ) ◆ Наверно, от голода он расклеил, наконец, веки, и в млечно-белой поволоке маленьких щёлочек мать поймала его блуждающий неосмысленный взор. К. А. Федин, «Первые радости», 1943-1945 г. (цитата из НКРЯ)
3. охотн. чёрточки на снегу, оставляемые лапой зверя, идущие по направлению следа
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
Делаем Карту слов лучше вместе
Привет! Меня зовут Лампобот, я компьютерная программа, которая помогает делать Карту слов. Я отлично умею считать, но пока плохо понимаю, как устроен ваш мир. Помоги мне разобраться!
Спасибо! Я стал чуточку лучше понимать мир эмоций.
Вопрос: неприсутственный — это что-то нейтральное, положительное или отрицательное?
ПОВОЛОКА
поволока ж. 1) Легкая пелена, дымка, застилающая что-л. 2) Легкая пелена, пленка, застилающая глаз; помутнение. 3) Черточки на снегу, оставляемые лапой зверя, идущие по направлению следа (в речи охотников).
поволока
ж.
глаза с поволокой — languishing eyes
Поволока — см. Соцветие.
НАЛІ́Т (тонкий шар якої-небудь речовини, що осіла, з’явилася на поверхні чого-небудь), ПОВОЛО́КА, ПЛІ́ВКА. Місяць.. пірнає в загустілу хмару, змиває з себе важкий наліт міді і вже через якусь часинку вибивається на синє плесо веселим і срібним (М. Стельмах); Криницю покрила поволока ржава. (У. Кравченко); Його очі затягнулися масною плівкою (М. Ю. Тарновський).
I. СЛІД (знак, що залишається від чогось — виїмка, подряпина, пляма і т. ін.), ВІДБИ́ТОК, ПОЗНА́КА, ПРИМ’Я́ТИНА, ПОВОЛО́КА (від протягання чогось); ПО́РУБ рідше (від рубання); СТУПНЯ́, СТУПА́К розм. (відбиток людської ноги на якійсь поверхні); ПОТЬО́К, ХВІСТ, ШЛЕЙФ (перев. чого, який — смуга на якійсь поверхні, в повітрі, на воді від руху чого-небудь). Гризельда дивилась, чи не зосталось де на мулі слідів од людських ніг (І. Нечуй-Левицький); На снігу добре відбився слід його (вовка) лап. Відбитки були завбільшки з долоню (О. Донченко); Шура намагалася вгадати серед цих численних слідів Юрасеву ступню (О. Гончар); Піт зоставляв чорні потьоки на його старому виду (Панас Мирний); По бухті сновигали невеликі буксирні портові катерки, перегукуючись високими й низькими голосами, за ними тяглися хвости білої піни (Д. Ткач).
ТУМА́Н (скупчення найдрібніших крапель води або кристаликів льоду), МЛА (ІМЛА́), МРЯ́КА, МРЯКОВИНА розм., МРИЧ діал., НЕҐУ́РА діал.; ОПА́Р, ПОВОЛО́КА, ПА́МОРОКА діал. (легенькі випари). Густий туман над озером повис (Б. Грінченко); Долини були заповнені млою (І. Франко); Не шуми про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (В. Сосюра); Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович); Посіріле, лахмате від мряковини небо навалилося на землю (Ірина Вільде); Як її побачить (Василь) — дивиться на неї, мов крізь непрозору мрич (А. Крушельницький); Часто неґура заставала вівці у полонині (М. Коцюбинський); З вогкої землі йшов легенький опар і ніби прозорою імлою оповивав гори й пригорки (І. Нечуй-Левицький); Повиті прозорою поволокою, синіли вдалині високі гори (Я. Качура); Густими клубами піднеслася із дна яру паморока і окрила все сивою скатертю (І. Франко).
ШАР (суцільна маса однорідної речовини, що покриває щось або простягається між іншими подібними), ПЛАСТ, ВЕРСТВА́, ТОВЩА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., ПЛАТО́К діал.; ПРО́ШАРОК, ПРОЖИ́ЛОК, ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ВЕРСТОК геол., ЛІ́НЗА геол. (між іншими такими ж); НАШАРУВА́ННЯ, НАПЛАСТУВА́ННЯ геол. (осадове утворення); ПРО́РІСТЬ (тонкий прошарок жиру в м’ясі або м’яса в салі); ПЛІ́ВКА, ПОВОЛО́КА (тонкий, на поверхні чогось); ПІ́НКА (на поверхні молока, вершків, сиропу тощо при нагріванні, кип’ятінні). Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського каменю (О. Гончар); Змерзле болото вкривалося пластами білого снігу, що злегка укладався в грубу верству (Н. Кобринська); По мілководді скрізь розляглося широколисте латаття, вкрило воду листом в три сталки (І. Нечуй-Левицький); Укопану глину беруть платками (Словник Б. Грінченка); Мис був високий, увесь білий, місцями білувато-сірий від вапняку і крейдяних мезозойських прошарків (З. Тулуб); Проверстки карбонатних порід у товщі глин; Лінза бурого вугілля; Діти з цікавістю розглядають нашарування глини й піску, на крутому урвистому березі річки темно-зеленими прожилками виступає глей (І. Цюпа); Це було неясне народження пісні про тяжку, але всеперемагаючу працю цих людей глибоко під землею, під гнітючим склепінням напластувань породи й вугілля (О. Донченко); З’явилися (на столі) рожева, з прорістю почеревина, брунатне кільце свіжої ковбаси (М. Стельмах); Озерце вкрилося тонкою крижаною плівкою (Л. Смілянський); Окрай шляху народів стоїть Та криниця глибока, Не заносить її в непогідь Пилюги поволока (Д. Павличко); — Щось хочете сказати? — Хочу, — відповіла мати, здіймаючи з країв мідного тазу рожеву, тремтливу від кипіння пінку (А. Шиян).
ПОВОЛО́КА¹, и, ж., рідко.
* У порівн. На той час Донбас уже схожий був на ескадру в морі. Дим тягся поволоками по блакитному небу до самого обрію (П. Панч).
2. Слід (від чого-небудь, що тягнеться по якійсь поверхні).
ПОВОЛО́КА², и, ж.
Криницю покрила поволока ржава. (Уляна Кравченко);
Сагайдачний набирав повні жмені перегною, розтирав у долонях, шукав білуватої поволоки, наче від вивареної солі (З. Тулуб);
// Тонка плівка, що застеляє очі.
Він міг годинами мовчки дивитися в ласкаві очі, оповиті блакитною поволокою (О. Гуреїв).
2. Негустий туман, серпанок, який застилає, огортає що-небудь.
Повиті прозорою поволокою, синіли в далині високі гори (Я. Качура);
Небо затягається сірою поволокою, подуває вітерець і починає посівати дрібний осінній дощик (У. Самчук);
Все було, як і раніш: дерева спокійно зеленіють, і день тихий – ні сонячний, ні хмарний, в теплій поволоці імлистій (з публіц. літ.).
3. У старовину – дорога привозна тканина.
О́чі з поволо́кою див. о́ко ¹.
◇ (1) [Мрі́йна] поволо́ка спа́ла з оче́й – хто-небудь правильно зрозумів те, що раніше усвідомлювалось по-іншому.
Приємне марево раптом розвіялось, мрійна поволока спала з очей – дівоче серце розкрилося іншому, – прийшла твереза думка, хлопець охляв, осунувся (К. Гордієнко).
ПОВОЛОКА
Смотреть что такое «ПОВОЛОКА» в других словарях:
поволока — флер, завеса, покров, пелена, дымка, вуаль, полог Словарь русских синонимов. поволока см. пелена Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
поволока — (неправильно поволока). Встречается в выражении с поволокою глаза … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ПОВОЛОКА — ПОВОЛОКА, поволоки, мн. нет, жен. преим. в выражении: глаза с поволокой о томном и нежном медленном взгляде. «Глаза карие с поволокой, с густыми ресницами.» А.Тургенев. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Поволока — см. Соцветие … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Поволока — ж. 1. Легкая пелена, дымка, застилающая что либо. 2. Легкая пелена, пленка, застилающая глаз; помутнение. 3. Черточки на снегу, оставляемые лапой зверя, идущие по направлению следа (в речи охотников). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
поволока — поволока, поволоки, поволоки, поволок, поволоке, поволокам, поволоку, поволоки, поволокой, поволокою, поволоками, поволоке, поволоках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
поволока — Искон. Преф. образование от волока < общеслав. *velka (e перед твердым l > о, ol > оло), производного от *velkti > волочь (из ст. сл. влечь). Того же происхождения, что оболочка, облако, заволакивать, волочить, наволочка … Этимологический словарь русского языка
поволока — ПОВОЛОК|А (1*), Ы с. Покрытие, переплет (книги): аще стѧжеши книгы не ѹкраси и(х) поволокою. (τὸ ἔνδυμα) ПНЧ к. XIV, 97г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
поволока — повол ока, и … Русский орфографический словарь
поволока — (1 ж) … Орфографический словарь русского языка
Поволока
Смотреть что такое «Поволока» в других словарях:
поволока — флер, завеса, покров, пелена, дымка, вуаль, полог Словарь русских синонимов. поволока см. пелена Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
поволока — (неправильно поволока). Встречается в выражении с поволокою глаза … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ПОВОЛОКА — ПОВОЛОКА, поволоки, мн. нет, жен. преим. в выражении: глаза с поволокой о томном и нежном медленном взгляде. «Глаза карие с поволокой, с густыми ресницами.» А.Тургенев. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОВОЛОКА — ПОВОЛОКА, и, жен. Лёгкая пелена, дымка (в 1 знач.). Туманная п. Глаза с поволокой (о затуманенном или томном взгляде). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Поволока — см. Соцветие … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
поволока — поволока, поволоки, поволоки, поволок, поволоке, поволокам, поволоку, поволоки, поволокой, поволокою, поволоками, поволоке, поволоках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
поволока — Искон. Преф. образование от волока < общеслав. *velka (e перед твердым l > о, ol > оло), производного от *velkti > волочь (из ст. сл. влечь). Того же происхождения, что оболочка, облако, заволакивать, волочить, наволочка … Этимологический словарь русского языка
поволока — ПОВОЛОК|А (1*), Ы с. Покрытие, переплет (книги): аще стѧжеши книгы не ѹкраси и(х) поволокою. (τὸ ἔνδυμα) ПНЧ к. XIV, 97г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
поволока — повол ока, и … Русский орфографический словарь
поволока — (1 ж) … Орфографический словарь русского языка