Что значит на украинском гарно
гарно
1 гарно
См. также в других словарях:
Гарно — Гарно, Жозеф Жан Пьер Марк Жозеф Жан Пьер Марк Гарно Joseph Jean Pierre Marc Garneau Марк Гарно Страна … Википедия
гарно — нареч, кол во синонимов: 2 • прикольно (52) • украинизм (29) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
гарно — см.: От це гарно! … Словарь русского арго
гарно — 1) Присл. до гарний 1), 2). 2) у знач. присудк. сл. Означає схвалення чого небудь або несхвалення, іноді з відтінком іронії. 3) у знач. присудк. сл. Про почуття приємності, задоволення, що його відчуває хто небудь … Український тлумачний словник
гарно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
ГАРНО Франсуа Ксавье — ГАРНО (Garneau) Франсуа Ксавье (18091866), канадский поэт и историк (на франц. яз.). Поэмы и стихотв. «Свобода, пророчествующая будущее Польши» (1832). «Арфа» (1833). «Канадский моряк» (1836). «Последний гурон» (1840), «Молодой изгой»… … Литературный энциклопедический словарь
ГАРНО Эктор де Сен-Дени — ГАРНО (Garneau) Эктор де Сен Дени (19121943), канадский поэт (на франц. яз.). Сб. «Взгляды и игры в пространстве» (1937). «Дневник» (изд. 1954) … Литературный энциклопедический словарь
Гарно, Жозеф Жан-Пьер Марк — Марк Гарно Joseph Jean Pierre Marc Garneau … Википедия
Пурсе-Гарно — Коммуна Пурсе Гарно Poursay Garnaud Страна ФранцияФранция … Википедия
от це гарно! — нареч, кол во синонимов: 2 • вот это да! (66) • ну и ну (70) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
От це гарно! — вот это да! ну и ну! (чаще с элементом Ирон. неодобрения). Укр. «вот это хорошо!» … Словарь русского арго
ГАРНО
ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал., ЛА́ЦНО діал.; У ПОРЯ́ДКУ розм., ПОРЯ́ДОК (ПО́ВНИЙ ПОРЯ́ДОК) розм., ДОБРО́ розм., СЛА́ВА БО́ГОВІ (БО́ГУ) розм., ХВАЛИ́ТИ БО́ГА розм., ЛАФА́ фам., БЛА́ГО заст. (у ролі присудка — також про успішний хід справ, сприятливі обставини). Він обіймав свою матір і говорив їй, що його вчення добре йде (М. Хвильовий); Добре було б, якби ти могла на Великдень приїхати сюди по мене.. І здумать не можу, як би було хороше! (Леся Українка); Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? (П. Куліш); Ой дівчино, дівчинонько, співай мені пісні, Бо співаєш дуже гарно, як соловій в лісі (коломийка); Марко корів занехаяв, а Санька виходила! Доглядає славно, знаменита доярка (К. Гордієнко); — Йди постій біля клуні, а я тут посиджу: і тобі гарно буде, і мені славно (М. Стельмах); — І що б він не зробив — то все гаразд, усе до ладу, а от як Галя що зробить — то все не так (Панас Мирний); — Дай же, Боже, щоб усе було гоже! — промовив Ярема (Грицько Григоренко); П’єса пройшла вдало (О. Донченко); — Женився б ти справді! Хоч на старість пожив би по-людському (С. Васильченко); — Треба наймити маляра, аби вималював порядно (Г. Хоткевич); Приборами стукали шумніш, а вже що їли — на славу! (А. Головко); Розв’яже (дядько) торбу, дістане хліба, сала, поїсть добряче (С. Олійник); — Бути безстрашним — це просто здорово, — шепоче в темряві Гена(О. Гончар); Дехто з селян, побачивши, як ладно та швидко працювали на полі тозівці. приходив і просив їх прийняти до гурту (М. Чабанівський); Що не складно, то не ладно (прислів’я); — Ну, замаскувались, я вам скажу, Андрію Володимировичу, ви лепсько. Без свічки не знайдеш (Ю. Збанацький); — І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Батько тримається файно, не виявляє нічим, що йому жаль розлучатися з нами (Д. Бедзик); Лацно тобі, коли тато здоровий гарує вдень і вночі (С. Ковалів); — Не бійся, все буде в порядку (Григорій Тютюнник); Бій пам’ятаю в Монголії. Нічого, кінчили його пристойно, повний порядок, як говориться (Ю. Яновський); Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добра (Т. Шевченко); У годину суху Відходились усі мости І сказав я — вже слава Богу (М. Вінграновський); — Хвалити Бога, що в нас багатий, а не задрипаний пан: буде що ділити людям (М. Стельмах); Настрій в барона Нольде був пречудовий. Така лафа! Поза чергою — в тил (Ю. Смолич); Впаду я, вражений стрілою, Чи мимо пролетить вона, — Все благо (переклад М. Рильського). — Пор. 1. непога́но, прекра́сно.
ЛЮ́БО присудк. сл., ПРИЄ́МНО, ВТІ́ШНО, ГА́РНО, ГО́ЖЕ. І дід, і баба у неділю На призьбі вдвох собі сиділи.. Сіяло сонце, в небесах Ані хмариночки, та тихо, Та любо, як у раї (Т. Шевченко); Йому приємно, що костюм, безперечно, викликав щире захоплення в його друга (О. Донченко); Як нам втішно в обіймах у нього (тата) (В. Бичко); (Іван:) Ось я бачу — дівчата не всі тут, се не гарно! (С. Васильченко); — Пливи і не журись, небоже! Уже тобі скрізь буде гоже (І. Котляревський).
ГА́РНО.
– Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась? Рано до схід сонечка росою вмивалась (Л. Глібов);
Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (О. Довженко);
Чого мені? Нажився я доволі. Як гарно пахне сіно молоде! (Л. Костенко).
2. у знач. пред. Означає схвалення або несхвалення чого-небудь (перев. з відтінком іронії).
– Сьогодні найнялася, сьогодні й одійдеш. Це гарно! А що за тебе скажуть люди? (І. Нечуй-Левицький);
[Іван:] Ось я бачу – дівчата не всі тут, се не гарно! (С. Васильченко).
3. у знач. пред. Про відчуття приємності, задоволення.
Гарно мені й приємно (І. Нечуй-Левицький);
– Як гарно у тихому свiтi, аж чути, як земля дихає, – зiтхаючи, говорила [мати] сама собi (М. Стельмах);
Вутанька бреде, все далі заглиблюючись в ліс, і так гарно, лоскітно їй усій, аж засміятися хочеться (О. Гончар).
◇ Га́рно скро́єний див. скро́єний ;
(1) На душі́ (на се́рці) га́рно кому, у кого – хто-небудь відчуває задоволення, має добрий настрій, комусь дуже приємно.
Вустимкові стає так гарно на серці (І. Багмут);
Валя ставав навіть чемним, коли на душі в нього було гарно (О. Гончар).