Что означает устаревшее слово сеча
Значение слова «сеча»
1. Устар. и высок. Бой, битва, сражение. На бой Изяслав созывает сынов, Он братьев скликает на сечу. А. К. Толстой, Три побоища. [Ведущий:] В невиданных сечах бились царицынцы. Вишневский, Первая конная.
2. Место, где вырублен лес. Направо зеленеет сеча, налево, до самого горизонта, тянется золотистое море поспевшей ржи. Чехов, Егерь. Начиналась ягодная пора. В лесу, на сечах, поспевала земляника, черника, потом малина. Самойлов, По следам минувшего.
Источник (печатная версия): Словарь русского языка: В 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М.: Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999; (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека
СЕ’ЧА, и, ж. 1. Бой, битва, сражение (книжн. устар., поэт.). И холод и сеча ему ничего. Пушкин. Саблю вон — и в сечу! Давыдов. Кровавая с. 2. Просека в лесу (обл., спец.). Землемеры сечу проложили. Даль.
Источник: «Толковый словарь русского языка» под редакцией Д. Н. Ушакова (1935-1940); (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека
се́ча
1. книжн. устар. поэт. бой, битва, сражение ◆ И холод и сеча ему ничего. Пушкин ◆ Саблю вон — и в сечу! Давыдов ◆ Кровавая сеча.
Делаем Карту слов лучше вместе
Привет! Меня зовут Лампобот, я компьютерная программа, которая помогает делать Карту слов. Я отлично умею считать, но пока плохо понимаю, как устроен ваш мир. Помоги мне разобраться!
Спасибо! Я обязательно научусь отличать широко распространённые слова от узкоспециальных.
Насколько понятно значение слова цесарь (существительное):
Что означает устаревшее слово сеча
Смотреть что такое СЕЧА в других словарях:
сеча 1. ж. Кровавая битва, сражение (теперь обычно в торжественно-риторическом употреблении). 2. ж. местн. Место, где вырублен лес; просека.
СЕЧА (лат. urina) — біологічна рідина, у складі якої з організму виводяться кінцеві продукти обміну речовин. С. утворюється шляхом фільтрації плазми кр. смотреть
-и, ж. 1. устар. и высок. Бой, битва, сражение.На бой Изяслав созывает сынов, Он братьев скликает на сечу. А. К. Толстой, Три побоища. [Ведущий:] В н. смотреть
сеча сущ.жен.неод. (3)ед.дат.Затихло смятенье — сече конец.С3.Готовы к новой сече. С12.ед.твор.Сечей, свистом пуль, пальбой Огласилось всеС3.
сущ. битва, сражение, избиение, побоище. (Иудиф. 15, 7).Синонимы: баталия, битва, бой. смотреть
Rzeczownik сеча f Archaiczny bitwa f poręba f
ж уст (битва) batalha fСинонимы: баталия, битва, бой, брань, дело, побоище, спор, сражение, ссора, столкновение
(1 ж), Тв. се/чей; мн. се/чи, Р. сечСинонимы: баталия, битва, бой, брань, дело, побоище, спор, сражение, ссора, столкновение
ж. уст.bataille fСинонимы: баталия, битва, бой, брань, дело, побоище, спор, сражение, ссора, столкновение
-і, ж. Рідина, що виділяється нирками людини й хребетних тварин як продукт обміну речовин і виводиться з організму через сечовивідні шляхи.
ж. уст. (бой) pugna книжн., combattimento m, battaglia Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: баталия, битва, бой, брань, дело, побоище, спор, сражение, ссора, столкновение. смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.моча
сущ. жен. родаустар.битвасіча
ж. уст.(битва) batalla f
Ударение в слове: с`ечаУдарение падает на букву: еБезударные гласные в слове: с`еча
Рідина, яка утворюється в нирках і видаляється з організму; містить непотрібні або шкідливі для організму продукти обміну речовин.
-і, ж. Рідина, що виділяється нирками людини й хребетних тварин як продукт обміну речовин і виводиться з організму через сечовивідні шляхи.
рідина, яка утворюється в нирках і видаляється з організму; містить непотрібні або шкідливі для організму продукти обміну речовин.
сеча ссора, столкновение, баталия, битва, сражение, спор, дело, побоище, брань, бой
се’ча, се’чи, се’чи, се’ч, се’че, се’чам, се’чу, се’чи, се’чей, се’чею, се’чами, се’че, се’чах
ж. уст. койгулаш, салгылаш, кырылыш, кыргын; кровавая сеча кандуу кыргын.
Значение слова сеча
Сеча в словаре кроссвордиста
Большой современный толковый словарь русского языка
1. ж. Кровавая битва, сражение (теперь обычно в торжественно-риторическом употреблении).
2. ж. местн. Место, где вырублен лес; просека.
Новый толково-словообразовательный словарь русского языка Ефремовой
Словарь русского языка Лопатина
== сражение Кровавая с.
Словарь русского языка Ожегова
1. ж. Кровавая битва, сражение (теперь обычно в торжественно-риторическом употреблении).
2. ж. местн. Место, где вырублен лес; просека.
Толковый словарь Ефремовой
1. Бой, битва, сражение (книжн. устар., поэт.). И холод и сеча ему ничего. Пушкин. Саблю вон – и в сечу! Давыдов. Кровавая сеча.
2. Просека в лесу (обл., спец.). Землемеры сечу проложили. Даль.
Толковый словарь русского языка Ушакова
Полный орфографический словарь русского языка
В памяти всплыла «кровавая» Липица, где он, еще будучи молодым гридем [4] великого князя Всеволода Юрьевича, впервые сошелся в кровавой сече с ростовцами, ведомыми князем Мстиславом, а позже не менее кровавая сеча произошла с заносчивыми рязанцами.
Ближе к корпусам потянуло сырым ветром с реки; город был поставлен на косогоре, кажется, в том самом месте, где при каком-то московском князе была злая сеча с татарами.
Однажды крупная сеча проходила посреди пузырящегося озера наполненного раскаленной лавой, низвергавшейся туда мощным водопадом.
Значение слова сеча
сеча в словаре кроссвордиста
Толковый словарь русского языка. Д.Н. Ушаков
Просека в лесу (обл., спец.). Землемеры сечу проложили. Даль.
Толковый словарь русского языка. С.И.Ожегов, Н.Ю.Шведова.
-и, ж. (стар.). То же, что сражение. Кровавая с.
Новый толково-словообразовательный словарь русского языка, Т. Ф. Ефремова.
ж. Кровавая битва, сражение (теперь обычно в торжественно-риторическом употреблении).
ж. местн. Место, где вырублен лес; просека.
Примеры употребления слова сеча в литературе.
Не успел Иван от сечи отойти с царем змей и собраться с силами, а уж скачет к нему третий рыцарь звероголовый.
Много лет предводительствовал батыр Кульче, во многие походы ходил, во многих сечах рубился.
Трусливый предатель бежит, как олень от охотников, он покинул посреди сечи нашего храброго Берли, он оставил его в неравном бою!
Когда посольство в сопровождении Гази-бея и сейменов достигло границ Крымского ханства и ступило на земли Запорожья, сторожевые казаки проводили членов посольства до Сечи, а братчики устроили им торжественную встречу.
Полюбовавшись, Бульба пробирался далее по тесной улице, которая была загромождена мастеровыми, тут же отправлявшими ремесло свое, и людьми всех наций, наполнявшими это предместие Сечи, которое было похоже на ярмарку и которое одевало и кормило Сечь, умевшую только гулять да палить из ружей.
Внезапно эти белые бурки легли на поле, образовав заснеженное озеро, на котором разыгралась сеча.
Ему удалось сохранить строй, и потому, когда подошел наконец Джехан-шах-бахадур со своим туменом и бросился на врагов, гулямы Хаджи-Сейф-ад-Дина стройно поднялись и пошли в атаку, тоже уставя копья, словно бы и не было у них потерь, словно бы треть тумена не легла в предыдущей сече.
Сообщалось также в бумаге мелким Муруковским почерком, что полны окружные леса проходимцем дезертирского звания, а особенно те леса, что зовутся Исаева Сеча и прилегают кольцом как к Ворам, так, с семиверстной длины, и к Попузину.
Немцы в силе тяжкой пришли под Псков, и князь Довмонт, выйдя навстречу, разбил их в кровавой, небывалой доднесь сече на берегу Великой, в виду псковских стен.
Про прощанья навеки и встречи, Про различия мысли и речи, Дорассветные спорные сечи, Как быть легче и как быть не легче.
Источник: библиотека Максима Мошкова
Транслитерация: secha
Задом наперед читается как: ачес
Сеча состоит из 4 букв
Что означает устаревшее слово сеча
сеча 1. ж. Кровавая битва, сражение (теперь обычно в торжественно-риторическом употреблении). 2. ж. местн. Место, где вырублен лес; просека.
СЕЧА (лат. urina) — біологічна рідина, у складі якої з організму виводяться кінцеві продукти обміну речовин. С. утворюється шляхом фільтрації плазми крові в ниркових клубочках і зворотного всмоктування в канальцях більшості розчинених у ній речовин і води. Нирки щодня виділяють близько 1,5 л С., яка містить 25–30 г сечовини, 25–30 г неорганічних солей, сечової кислоти, креатиніну та інших речовин. Кількість С. та її склад коливаються залежно від складу їжі, умов навколишнього середовища та інтенсивності м’язової роботи.
Сечоутворення проходить у дві фази. Спочатку шляхом фільтрації в клубочках утворюється первинна С., далі за допомогою реабсорбції води і деяких речовин у канальцях утворюється остаточна С. У ниркових клубочках крізь стінки капілярів фільтрується вода та інші складові частини плазми крові. Цей фільтрат, що називається первинною С., стікає в порожнину Боуменовської капсули. Первинна С. за своїм складом — плазма крові, позбавлена колоїдів. У людини впродовж доби утворюється близько 100 л первинної С. З проходженням первинної С. через сечові канальці (звиті канальці, петля Генле, збиральні канальці) відбувається реабсорбція води, глюкози, амінокислот і деяких солей, унаслідок чого утворюється тільки близько 1,5 л остаточної С. Речовини, що не піддаються зворотному всмоктуванню й повністю виводяться в остаточній С., одержали назву непорогових речовин (сечовина, сульфати, креатинін та ін.). Речовини, які при відсутності їх у крові реабсорбуються в канальцях назад і секретуються епітелієм канальців при досягненні концентрації в крові певного порогу, називаються пороговими речовинами (глюкоза, кухонна сіль, бікарбонати та ін.). Отримані дані при вивченні механізму утворення С. дозволили сформулювати фільтраційно-реабсорбційну теорію сечоутворення.
Різні частини нефрону нирки виконують таку роль: 1) у клубочках відбувається процес фільтрації; 2) у канальцях першого порядку всмоктується глюкоза, амінокислоти і частково вода та солі; 3) у петлі Генле відбувається подальше всмоктування води і досягається нормальна концентрація С.; 4) у канальцях другого порядку всмоктуються порогові складові частини С.
Для дослідження збирають усю порцію ранкової С. у чистий сухий посуд і зберігають до дослідження не більше 1,5 год у холодному місці. Кількість ранкової С. (150–250 мл) не дає уявлення про добовий діурез, але її об’єм дозволяє інтерпретувати її відносну щільність. Нормальна С. має жовтий колір (від солом’яного до бурштиново-жовтого), який залежить від вживання ЛП (амідопірину, саліцилатів та ін.) і деяких харчових продуктів (ревеню, буряка, чорниці). Патологічне забарвлення С. буває при гематурії (вигляд м’ясних помиїв), білірубінемії (оранжево-червоний). Свіжовипущена С. зовсім прозора. С., каламутна в момент виділення, характеризується наявністю в ній великої кількості клітинних елементів, солей, бактерій, жиру. Реакція С. може бути кислою, нейтральною чи слабколужною; істотне значення в цьому відношенні належить складу спожитої їжі: м’ясна дієта — С. більш кисла, вегетаріанство — більш лужна. Білок у С. у невеликій кількості виявляється й у цілком здорових осіб і становить 50–150 мг/добу, проте такі низькі концентрації не виявляють у разових порціях чинними на сьогодні методами. Більшість білків С. ідентичні сироватковим.
У клініці розрізняють такі форми протеїнурії (залежно від місця їх виникнення): преренальну, пов’язану з посиленим розпадом білка тканин, вираженим гемолізом; ренальну, зумовлену патологією нирок, вона може бути розділена на клубочкову і канальцеву; постренальну, пов’язану з патологією сечовивідних шляхів частіше запального генезу. Залежно від тривалості виділяють постійну протеїнурію, яка продовжується багато тижнів і років, і минущу, що з’являється періодично, навіть за відсутності патології нирок, при гарячці, інтоксикації. При добовій втраті білка до 1 г — помірна протеїнурія; 1–3 г — середня; >3 г — виражена. Поява глюкози в С. залежить від її концентрації в крові, процесу фільтрації в клубочках та від реабсорбції в канальцях нефрону. Патологічні глюкозурії поділяють на панкреатогенні, діабетичні та позапанкреатогенні (гіпертиреоз, синдром Іценко — Кушинга, патологія нирок, печінки, подразнення ЦНС).
С. здорових людей містить мінімальну кількість білірубіну, яка не може бути виявлена звичайними якісними пробами. Білірубінурія спостерігається при ураженнях паренхіми печінки (паренхіматозна жовтяниця) і порушенні відтоку жовчі (обтураційна жовтяниця). Для гемолітичної жовтяниці білірубінурія нехарактерна, гемобілірубін (непрямий білірубін) не проходить крізь нирковий фільтр. При мікроскопії сечового осаду, отриманого центрифугуванням С., визначають еритроцити, лейкоцити, епітеліальні клітини, циліндри.
С., яка постійно утворюється в нирках, по сечоводах переходить у сечовий міхур. Цей процес є активним, оскільки стінки сечоводу здатні до ритмічних скорочень. Кожні 10–20 с біля кореня сечоводу виникає перистальтична хвиля, яка виганяє порцію С. в бік сечового міхура. Обидва сечоводи працюють по черзі. Спорожнювання сечового міхура відбувається рефлекторним шляхом. З накопиченням С. в міхурі його стінки розтягуються, при цьому збуджуються закладені в них рецептори, виникає позив до сечовипускання. Довільна затримка сечовипускання відсутня у новонароджених, з’являється до кінця першого року життя й зумовлена розвитком умовно-рефлекторних впливів на спинномозкові центри сечовипускання.
Лабораторные исследования в клинике: Справочник // В.В. Меньшиков, Л.Н. Делекторская, Р.П. Золотницкая и др. — М., 1999; Познер К. Диагностическое и прогностическое значение мочевых осадков. — М., 1928; Рябов С.И., Наточин Ю.В., Бондаренко Б.Б. Диагностика болезней почек. — 1979.