Что означает слово похвальба

ПОХВАЛЬБА

Смотреть что такое «ПОХВАЛЬБА» в других словарях:

похвальба — См. хвастовство. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. похвальба бахвальство, хвастовство; хлестаковщина, самовосхваление, фанфаронада, одобрение, хвальба, похвала, хвастанье … Словарь синонимов

похвальба — похвальба, похвальбы, похвальбы, похвальб, похвальбе, похвальбам, похвальбу, похвальбы, похвальбой, похвальбою, похвальбами, похвальбе, похвальбах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов

ПОХВАЛЬБА — ПОХВАЛЬБА, ы, мн. ы, род. не употр., дат. ам, жен. (разг.). Восхваление самого себя, хвастовство. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

похвальба́ — похвальба, ы; мн. похвальбы, ам … Русское словесное ударение

Похвальба — ж. разг. 1. Хвастовство, бахвальство. 2. то же, что похвала Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

похвальба — ы; ж. Разг. Неумеренное восхваление своих достоинств; неуместная восторженная оценка своих действий; хвастовство. Говорить о себе с похвальбой. Осуждать за похвальбу. Напрасная п … Энциклопедический словарь

похвальба — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови

похвальба — похвальба, мн. похвальбы, род. не употр., дат. похвальбам … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

похвальба́ — ы, ж. 1. разг., обычно неодобр. Восхваление самого себя, хвастовство своими делами, поступками и т. п. Извини эту поэтическую похвальбу и прозаическую хандру. Пушкин, Письмо П. А. Вяземскому, вторая половина ноября 1825. В тоне ее было что то… … Малый академический словарь

похвальба — ы/; ж.; разг. Неумеренное восхваление своих достоинств; неуместная восторженная оценка своих действий; хвастовство. Говорить о себе с похвальбой. Осуждать за похвальбу. Напрасная похвальба/ … Словарь многих выражений

Источник

ПОХВАЛЬБА

похвальба ж. разг. 1) Хвастовство, бахвальство. 2) То же, что: похвала.

похвальба
ж. разг.
bragging, boasting

ПОГРО́ЗА (обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність), ГРІЗЬБА́ (ГРОЗЬБА́), ЗАГРО́ЗА, ПОХВАЛЯ́ННЯ, ПОХВАЛЬБА́ розм., НАХВАЛЯ́ННЯ розм., НАХВА́ЛКА розм., ПО́ХВАЛКА заст., СВА́РКА діал. І ніякими умовляннями тут не умовиш, ніякими погрозами не пригрозиш (О. Гончар); Ні розвага, ні просьба, ні грізьба — ніщо не помагало. Замфір все лежав під кущем (М. Коцюбинський); — Буває такий (чоловік), що нічим його не візьмеш, ні грозьбою, ні просьбою (В. Винниченко); Не побоялася вона написати Орлову, добиваючись помилування або принаймні дозволу йому малювати, за що одержала сувору відповідь з прямою загрозою судом та арештом (З. Тулуб); — Зачувши панські похваляння, ти, Михайлику. візьмеш доброго дрюка, покличеш на поміч добрих сусідів. (О. Ільченко); Впевненість, що вороги святого хреста будуть вщент розбиті, значно похитнулася. Самовдоволена похвальба змінилася страхом за наслідки війни (В. Канівець); Оля гадала, що він уже й забув про своє нахваляння розповісти її батькам, як вона тонула (Л. Юхвід); Гандзючиха не прислухалася до Смолярчукових нахвалок (Г. Косинка); Що ж то сталось отам Лютим їх ворогам, Де їх похвалки злії навіки? (І. Манжура); Не дай же, Боже, справдиться його сварка: з двору тебе, як дохлу собаку, викину (Панас Мирний).

ПОХВАЛА́ (добрий, похвальний відгук про когось, щось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, СХВА́ЛЕННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм.; КОМПЛІМЕ́НТ (підкреслена, захоплена, іноді перебільшена), ДИФІРА́МБИ (ДИФІРА́МБ рідше), ПАНЕГІ́РИК, МАДРИГА́Л (перев. книжн., підсил. — захоплена похвала, часто віршована). Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі (С. Чорнобривець); О, коли б ти могла пізнать, яке гірке це почування увесь свій вік, без поділяння, і раювати, і страждать, за зло та за добро не ждать ні нагород, ні похваляння (переклад за ред. М. Рильського); Криками окликнувся майдан, радісними схваленнями, гудом (І. Гончаренко); Я зібрав би всіх титанів І сказав би, знявши капелюх: Я не буду вам співать пеанів І хвальбою лоскотати слух (В. Симоненко); Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди й кажуть: «Упустив рака з рота» (О. Стороженко); — Вас і бджоли не покусали б: подумали б, що ви квітка, — сказав комплімент Балабуха (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. схва́лення.

ХВА́СТОЩІ (вихваляння себе, своїх вчинків або когось, чогось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм., ХВАСТОВСТВО́ розм., ВИ́ХВАЛКА розм., САМОХВАЛЬБА́ розм., САМОХВА́ЛЬСТВО розм.; ФАНФАРО́НСТВО розм., ФАНФАРОНА́ДА розм. (супроводжуване базіканням). Василь Семенович хвастає було, що його батько в дворці був, як свій чоловік; а Петро Степанович.. то бувало хоч нічого й не скаже на ті хвастощі, — так же гляне скоса (Панас Мирний); Знав я друзів своїх, що не мали хвальби, а чи зради, Бо хвальба — то є тлінь, а від зради немає поради (А. Малишко); Він почервонів, перехопивши себе на хвастовстві, похапцем попрощався й пішов (Ю. Смолич); Секретар.. слухає рясні вихвалки, піддакує (О. Гончар); Він лишень до фанфаронади хват, а до роботи — ліпший кіл у плоті (І. Франко).

Источник

похвальба

Смотреть что такое «похвальба» в других словарях:

похвальба — См. хвастовство. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. похвальба бахвальство, хвастовство; хлестаковщина, самовосхваление, фанфаронада, одобрение, хвальба, похвала, хвастанье … Словарь синонимов

похвальба — похвальба, похвальбы, похвальбы, похвальб, похвальбе, похвальбам, похвальбу, похвальбы, похвальбой, похвальбою, похвальбами, похвальбе, похвальбах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов

ПОХВАЛЬБА — ПОХВАЛЬБА, похвальбы, род. мн. нет, жен. (разг.). Хвастливое выставление напоказ своих достоинств; кичливое хвастовство. «Похвальбой не города брать.» погов. «Охота похвальбу любит.» погов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова

ПОХВАЛЬБА — ПОХВАЛЬБА, ы, мн. ы, род. не употр., дат. ам, жен. (разг.). Восхваление самого себя, хвастовство. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

похвальба́ — похвальба, ы; мн. похвальбы, ам … Русское словесное ударение

Похвальба — ж. разг. 1. Хвастовство, бахвальство. 2. то же, что похвала Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

похвальба — ы; ж. Разг. Неумеренное восхваление своих достоинств; неуместная восторженная оценка своих действий; хвастовство. Говорить о себе с похвальбой. Осуждать за похвальбу. Напрасная п … Энциклопедический словарь

похвальба — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови

похвальба — похвальба, мн. похвальбы, род. не употр., дат. похвальбам … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

похвальба — ы/; ж.; разг. Неумеренное восхваление своих достоинств; неуместная восторженная оценка своих действий; хвастовство. Говорить о себе с похвальбой. Осуждать за похвальбу. Напрасная похвальба/ … Словарь многих выражений

Источник

ПОХВАЛЬБА

Смотреть что такое «ПОХВАЛЬБА» в других словарях:

похвальба — См. хвастовство. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. похвальба бахвальство, хвастовство; хлестаковщина, самовосхваление, фанфаронада, одобрение, хвальба, похвала, хвастанье … Словарь синонимов

похвальба — похвальба, похвальбы, похвальбы, похвальб, похвальбе, похвальбам, похвальбу, похвальбы, похвальбой, похвальбою, похвальбами, похвальбе, похвальбах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов

ПОХВАЛЬБА — ПОХВАЛЬБА, похвальбы, род. мн. нет, жен. (разг.). Хвастливое выставление напоказ своих достоинств; кичливое хвастовство. «Похвальбой не города брать.» погов. «Охота похвальбу любит.» погов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова

похвальба́ — похвальба, ы; мн. похвальбы, ам … Русское словесное ударение

Похвальба — ж. разг. 1. Хвастовство, бахвальство. 2. то же, что похвала Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

похвальба — ы; ж. Разг. Неумеренное восхваление своих достоинств; неуместная восторженная оценка своих действий; хвастовство. Говорить о себе с похвальбой. Осуждать за похвальбу. Напрасная п … Энциклопедический словарь

похвальба — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови

похвальба — похвальба, мн. похвальбы, род. не употр., дат. похвальбам … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

похвальба́ — ы, ж. 1. разг., обычно неодобр. Восхваление самого себя, хвастовство своими делами, поступками и т. п. Извини эту поэтическую похвальбу и прозаическую хандру. Пушкин, Письмо П. А. Вяземскому, вторая половина ноября 1825. В тоне ее было что то… … Малый академический словарь

похвальба — ы/; ж.; разг. Неумеренное восхваление своих достоинств; неуместная восторженная оценка своих действий; хвастовство. Говорить о себе с похвальбой. Осуждать за похвальбу. Напрасная похвальба/ … Словарь многих выражений

Источник

ПОХВАЛЬБА

Смотреть что такое ПОХВАЛЬБА в других словарях:

ПОХВАЛЬБА

ПОХВАЛЬБА

похвальба ж. разг. 1) Хвастовство, бахвальство. 2) То же, что: похвала.

ПОХВАЛЬБА

похвальба ж. разг.bragging, boasting

ПОХВАЛЬБА

ПОХВАЛЬБА

ПОХВАЛЬБА

ПОХВАЛЬБА́, и́, ж., розм.Те саме, що похваля́ння.– Добрий пан. справедливий! – одно товче Омелько, аж мені ніяково стало від його похвальби (Панас Ми. смотреть

ПОХВАЛЬБА

-ы́, ж. 1. разг., обычно неодобр. Восхваление самого себя, хвастовство своими делами, поступками и т. п.Извини эту поэтическую похвальбу и прозаичес. смотреть

ПОХВАЛЬБА

1) Орфографическая запись слова: похвальба2) Ударение в слове: похвальб`а3) Деление слова на слоги (перенос слова): похвальба4) Фонетическая транскрипц. смотреть

ПОХВАЛЬБА

ж рзг (хвастовство) jactância f, fanfarrice f; farofa f bras famСинонимы: бахвала, бахвальство, гасконада, кураж, одобрение, похвала, самовосхваление. смотреть

ПОХВАЛЬБА

ПОХВАЛЬБА

ПОХВАЛЬБА

ПОХВАЛЬБА

1) хвальба, похвальба; (самохвальство) самохвальба, величання, вихваляння. [Без жадної дрібочки тої жидівської самохвальби (Франко). Не добре величання ваше (Св. Пис.)]; 2) (бахвальные речи) хвалощі, хвастощі; (бахвальное слово) вихвалка; 3) (угроза) похвалка, нахвалка, похваляння, нахваляння. [Вже були похвалки на Чигирин іти Хмельницького вбити і нового гетьмана поставити (Куліш)]. смотреть

ПОХВАЛЬБА

ж, разг. övünme, böbürlenmeСинонимы: бахвала, бахвальство, гасконада, кураж, одобрение, похвала, самовосхваление, самохвальство, фанфаронада, фанфаро. смотреть

ПОХВАЛЬБА

(1 ж); мн. похвальбы/, Р. мн. не употр.Синонимы: бахвала, бахвальство, гасконада, кураж, одобрение, похвала, самовосхваление, самохвальство, фанфарона. смотреть

ПОХВАЛЬБА

ПОХВАЛЬБА

ж.1) разг. (хвастовство) jactancia f, fanfarronada f2) прост. (похвала) alabanza f

ПОХВАЛЬБА

похвальба הִתייַהֲרוּת נ’* * *רהבשחץСинонимы: бахвала, бахвальство, гасконада, кураж, одобрение, похвала, самовосхваление, самохвальство, фанфаронада. смотреть

ПОХВАЛЬБА

ж разг.自夸 zìkuā, 吹牛 chuīniú, 夸口 kuākǒuСинонимы: бахвала, бахвальство, гасконада, кураж, одобрение, похвала, самовосхваление, самохвальство, фанфаронад. смотреть

ПОХВАЛЬБА

Опал Опа Ольха Овал Обь Облава Обл Обвал Лох Лов Лоб Лапа Лава Лаб Впол Вопль Вол Вобла Оха Валах Вал Паб Пава Бхопал Павло Паль Пальба Пах Пво Боль Плав Плавь Плаха Плов Повал Пол Полаб Полба Поль Бола Боа Бахвал Бал Альп Альва Аба Ховал Аваль Альба Хлоп Хвальба Хвала Халва Хала Хавал Хаб Похвальба Блоха Похвала. смотреть

ПОХВАЛЬБА

ж. 1) разг. millanteria, bravata, spacconata 2) прост. см. похвала Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: бахвала, бахвальство, гасконада, кураж, одобрение, похвала, самовосхваление, самохвальство, фанфаронада, фанфаронство, хвальба, хвастанье, хвастовство, хлестаковщина. смотреть

ПОХВАЛЬБА

ПОХВАЛЬБА

ж. разг. vantardise f, fanfaronnade f, jactance f

ПОХВАЛЬБА

Ударение в слове: похвальб`аУдарение падает на букву: аБезударные гласные в слове: похвальб`а

ПОХВАЛЬБА

ПОХВАЛЬБА похвальбы, р. мн. нет, ж. (разг.). Хвастливое выставление напоказ своих достоинств; кичливое хвастовство. Похвальбой не города брать. Поговорка. Охота похвальбу любит. Поговорка.

ПОХВАЛЬБА

-и, ж., розм. Те саме, що похваляння.

ПОХВАЛЬБА

похвальба бахвальство, хвастовство, хлестаковщина, самовосхваление, фанфаронада, одобрение, хвальба, похвала, хвастанье, гасконада, самохвальство, фанфаронство

ПОХВАЛЬБА

похвальба’, похвальбы’, похвальбы’, похва’льб, похвальбе’, похвальба’м, похвальбу’, похвальбы’, похвальбо’й, похвальбо’ю, похвальба’ми, похвальбе’, похвальба’х. смотреть

ПОХВАЛЬБА

ПОХВАЛЬБА

Источник

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *